Автор: Збігнєв Марковський
Переклад і редакція: Олександр Швачка
ПАЛОМНИЦТВО ДО ГОЧАЛКОВИЦ
Опис Садів Капіас, можливо, мав би з’явитися не у розділі про природу, а у списку сакральних місць. Адже сюди приїжджають цілі віруючі групи, а окремі частини саду оглядаються з майже релігійним захопленням. Навіть у настільки динамічному та агресивному інтернет-середовищі важко знайти критичну думку про цей об’єкт. Слово «прощa» тут цілком доречне, якщо врахувати труднощі з паркуванням у літні вихідні дні – попри те, що комплекс має два власні паркінги. Крім тривалої поїздки автомобілем, потрібно ще пройти чималий відрізок шляху, аби дістатися цього святилища природи. Для багатьох це також обов’язкове місце для створення серії ефектних весільних фотографій.
Відвідувачі вражені організацією цього простору – усе продумано до найменших дрібниць. Оскільки тут діє заборона на вхід із тваринами (за винятком собак-поводирів для осіб з інвалідністю), біля входу на чотирилапих чекає спеціальний вольєр із мискою води. У сусідньому ресторані можна взяти в оренду замок, щоб залишити улюбленця у відгородженій клітці. Для велосипедистів облаштовано спеціальний майданчик, адже Сади Капіас часто входять до маршрутів велопробігів, що проходять через Гочалковіце-Здруй. Один із дитячих майданчиків огороджений, тому легко знайти місце, де малеча може безпечно бавитися; також є пеленальний столик для немовлят. Жодних труднощів не виникає із пошуком туалетів чи навігаційних вказівників по території. Тут виразно відчувається ритм природи: перед Різдвом можна побачити шопку і ознайомитися з різдвяною пропозицією ялинок, травень приносить подію «Аромати весни», а восени відвідувачів запрошують на акцію «Кольори вересня».
ФЕСТИВАЛЬ НАТХНЕННЯ
Хоча Гочалковицькі Сади вражають своєю красою та викликають захоплення творчим підходом до світу рослин, насправді вони демонструють передусім людську пристрасть. Це явище добре ілюструє позиція науковців (часто тих, що посилаються на приклад Садів Капіас), які вже не називають цю галузь садівництвом, а садовим мистецтвом. Історія цього мистецтва почалася наприкінці 1970-х років, коли Броніслав Капіас вирішив за власним будинком, на твердій, глинистій землі, створити перший у своєму роді сад. Уже тоді все робилося з винятковою ретельністю: деякі дерева привозили з-за кордону, що – з огляду на реалії соціалізму – було справжнім викликом. Сьогодні ця частина відома як Старий Сад і розташована на вулиці Святої Анни. У 2008 році родина Капіасів (дизайнером садів і досі є Броніслав Капіас разом із донькою Катаржиною – випускницею краківського університету за спеціальністю «архітектура ландшафту») розпочала створення Нового Саду. Коли сьогодні бачимо цей різнорівневий, багатоплановий ландшафт із оглядовими точками й тунелем, важко не захопитися: ще зовсім недавно тут була типова для Гочалковиць рівнинна площа.
Старий Сад складається з тематичних куточків – серед них Голландський закуток, Лісовий куточок, Суха річка, альтанка з плющем, альтанка з дерев. Новий Сад – попри наявність десятків тематичних зон – це насамперед простір і поле для уяви. Такі прості рішення, як рослинний лабіринт чи зелене іглу, для Капіасів видаються занадто звичними. До того ж сад має не лише дарувати різні аромати в окремих місцях (що теж ретельно проєктується), а й змінювати свій вигляд залежно від пори року. Будиночок Смурфика навесні виглядає зовсім інакше, ніж наприкінці літа. Сад Західного Сонця, Яр Весни, Листяний Пагорб, Стіна Клематисів, Тінявий Узвишшя, Середземноморський Закуток, Таємничий Сад, Скандинавський Сад, Сад у Барвах Національних – ці назви вже самі по собі промовисті, але навіть вони не можуть повністю передати ані творчої уяви проєктантів, ані ретельності виконавців. А надто – того багатства емоцій, яке переживає відвідувач, прогулюючись цими чарівними місцями.
ПАМ’ЯТАЙТЕ ПРО САДИ
Фірма Kapias пройшла довгий шлях — від часів, коли квітникарів у період соціалізму зневажливо називали «бадилярами» і вони зазнавали утисків з боку держави, — до статусу підприємства, яке прославляє свою громаду, здобуває визнання та численні нагороди. Сади Капіас потрапили до престижного списку National Geographic, а в 2015 році пані Ельжбета та пан Броніслав Капіаси отримали нагороду маршалка Сілезького воєводства за внесок у розвиток туризму. І справді — приватні сади стали головною атракцією Гочалковиць-Здруй: біля воріт постійно можна побачити телевізійні знімальні групи, які створюють нові програми про це місце. Тисячі людей приїжджають сюди не лише для відпочинку серед унікальних рослинних композицій, а й за натхненням. Візит до Капіасів надихає, як ніщо інше: гості залишають сади з головами, сповненими ідей для вдосконалення власних ділянок, іноді тримаючи в руках куплені саджанці чи насіння.
Вхід до Садів є безкоштовним. Якщо ж планується організована група з екскурсоводом, про таку візиту слід повідомити за кілька днів наперед. Комплекс працює цілий рік, за винятком двох тижневої перерви на межі грудня та січня.
Хоча в Польщі існує лише кілька десятків показових садів, фахівці вже говорять про явище, яке отримало назву садовий туризм. Світовими лідерами в цій галузі є британці – на Британських островах для відвідування відкрито понад 3500 спеціально підготовлених садів. Для гостей відкривають не лише сади, що належать господарствам, виробникам чи фондам, а й приватні володіння. Іноді це маєток лорда, який дозволяє відвідувати свій сад лише під час власної відсутності, а іноді – ділянка звичайного мешканця, який просто хоче поділитися тим, що виростив. З роками можна помітити, що польські туристи також усе охочіше відвідують показові сади. І коли переглядаєш різноманітні списки, рейтинги чи огляди таких місць, Сади Капіас незмінно з’являються серед лідерів.
Wyświetl większą mapę
