Автор: Збігнєв Марковський
Переклад і редакція: Анна Мігріна
АНКЛАВ СОЦІАЛІЗМУ
Неправда, що соціалізму в Польщі вже немає. Так, він (на щастя) зникнув зі значної частини країни, однак в Руді-Шльонській – Бельшовіце залишився невеликий анклав минулої епохи. Це місце корисне для кожного: ті, хто пам’ятає соціалізм, неодмінно зворушаться, побачивши каструлі, сифон, радіоприймач чи іграшки, які запам’ятали ще зі свого дитинства. А тим, кого доба ПНР щасливо оминула, напевно буде цікаво поглянути на експонати, які з естетикою, логікою чи функціональністю мають спільного не так уже й багато. Тим паче, що об’єкт підготовано дуже ретельно, і сліди минулого трапляються тут на кожному кроці. Ось табличка зі старого відділення Громадянської міліції, ось пропагандистські гасла на стінах, ось милий кіоск «Ruch» і величезні монументи на славу соціалізму.
Колись на цьому місці граф Францішек Баллєстрем ді Кастелленґо (Franciszek Ballestrem di Castellengo), нащадок роду з італійським корінням, заснував зразковий, обнесений високим муром фільварок. Розпочатий 1890 року сільськогосподарський проект дещо губився серед численних справ підприємливого роду: Баллєстреми мали в Руді та Забже шахти, металургійні заводи, вкладали кошти в лісове господарство та землеробство, збудували розкішний палац у Плавньовицях. Засновник фільварку, з одного боку, відомий своїми антипольськими висловлюваннями та залізною дисципліною, з іншого – залишився в пам’яті як справедливий управитель, який дбав про своїх працівників. Саме йому Руда-Шльонська завдячує першим водогоном та електричним вуличним освітленням; він також став ініціатором будівництва в Глухолазах будинку відпочинку для робітників.
Після війни сільськогосподарський маєток у Бельшовіцях перейшов у власність держави, і тут організували Державне сільськогосподарське підприємство. Коли ДСП-и разом із соціалізмом відійшли в небуття, господарство почало занепадати — аж поки його не взяла під свою опіку Фундація минулої епохи (Fundacjа Minionej Epoki) та у 2010 році не відкрила тут Музей ПНР.
ІДЕО- ТА ТЕХНО- ЛОГІЯ
Сьогодні на вулиці Зайчій панує соціалістичний оптимізм, і цьому важко дивуватися — тисячі експонатів, професійна презентація та увага до деталей справляють велике враження. Якщо потрапити сюди на свято, можна зробити собі світлину зі справжнім, живим міліціонером, але й у звичайний день є що фотографувати. Є соціалістична кухня з історичними каструлями; вітальня з колись обов’язковим солом’яним килимком для прикріплювання листівок. Витончене почуття стилю впізнається в кабінеті секретаря партії, зокрема в незабутній сувенірно-політичній кераміці. Тут вдалося зберегти належні пропорції між трагедіями того періоду — арештами, переслідуванням опозиції, переслідуванням справжніх чи уявних ворогів ладу — та гумористичним виміром реального соціалізму.
Подив викликає соціалістичний парк машин – поряд із поширеними, культовими моделями, такими як мопед Komar 2, скутер Osa M-50, мотоцикл Gazela SHL, Syrena 105 чи лімузин Warszawa, можна побачити й справжні раритети — Mikrus MR 300 або історичний Moskwicz 400. Дивлячись на ці грубуваті бензинові потвори, важко повірити, що хтось колись хотів сісти за кермо такого витвору.
У кінотеатрі «Uciecha» — надзвичайно важливому місці, адже, як сказав Володимир Ленін, кіно є найважливішим з мистецтв – відбуваються покази на великому екрані. Поруч зібрані кіноплакати з кумирами багатьох років (серед них, зокрема, Збігнєв Цибульський), а також звукова апаратура: радіоприймачі, магнітофони, програвачі разом із відповідними носіями у вигляді вінілових платівок, магнітних стрічок та касет.
ПАРК МОНУМЕНТАЛЬНИХ ТВОРІВ
Минаючи стіну кінотеатру з багатою колекцією найрізноманітніших інформаційних та пропагандистських дошок, ми потрапляємо до парку пам’ятників. Колекція героїв, на яких уже не було попиту, досить велика – тут бачимо перевезеного зі Забже генерала Кароля Свєрчевського, захисників Польської Народної Республіки з Варшави (у великих частинах), радянських солдатів, раніше експонованих у Стшелце-Опольських, а також невідомого походження Володимира Леніна. Парк пам’ятників є гарним тлом для щорічного Загальнонаціонального фестивалю спогадів, який відбувається на початку літа. Захід, натхненний міською радою Руди та Фундацією Минулої Епохи, показує мистецтво та суспільні явища періоду ПНР. На фестивалі виступали, зокрема, Стан Борис та Магда Умер; при тому тут проводяться театральні вистави та з’їзди ретро-транспортних засобів.
Музей ПНР запрошує на освітні заняття для організованих шкільних груп – такі уроки, звичайно, слід погоджувати заздалегідь. Установа також веде постійний збір предметів з часів реального соціалізму в Польщі. Експонати музею можна продати, передати безоплатно або тимчасово надати в користування.
Wyświetl większą mapę
