Автор: Збігнєв Марковський
Переклад і редакція: Олександр Швачка
ВІД ШОЛОМУ ДО ПРИТУЛКУ
Якщо хтось очікує тут побачити гору – буде розчарований. Це лише невелике підвищення з відносною висотою близько двохсот метрів (висота над рівнем моря – 408 метрів). Проте це не змінює того факту, що місцевість має надзвичайно давню історію, яка сягає ще язичницьких часів. Коли в середині XVII століття на пагорб прибули францисканці, вони невдовзі виявили залишки дуже старих підземель – найімовірніше, колишнього бенедиктинського монастиря. Було також викопано значну кількість стародавніх людських скелетів, що пов’язували з язичницькими обрядами, які проводилися тут століттями тому. Адже гора жила своїм життям протягом незліченних віків. Колись вона мала назву Хелмська. Її походження намагався пояснити «сілезький Гомер» – священник Норберт Бончик у поемі 1886 року «Гора Хелмська, або Свята Анна з монастирем отців францисканців».
На думку Бончика, назва пов’язана з шоломом архангела Михаїла, покладеним на землю після важкої, але переможної боротьби з сатаною. Йозеф Ломпа у 1847 році також згадує цю назву, пишучи: «Гора Хелм – 1350 футів заввишки, названа Святоянською, на якій стоїть монастир колишніх францисканців і гарна церква, а навколо каплиці з образами, що зображують муки Ісуса, так звану Кальварію. Сюди кілька разів на рік прибувають на богослужіння десятки тисяч прочан». Так і є сьогодні: кількість прочан, які щороку відвідують Гору Святої Анни, оцінюють у близько 200 тисяч осіб; кілька відсотків з них – німці, тому святі меси відправляються тут також німецькою мовою. Багато паломників стверджують, що Райський майдан (зі столітніми сповідальнями) на Горі Святої Анни є найгарнішим серед усіх майданів у польських санктуаріях. На прочан тут чекають базиліка, Дім паломника, пам’ятник святому Івану Павлу ІІ, прекрасна Лурдська грота та простора, понад 300-річна Кальварія з тридцятьма трьома каплицями.
БИТВА ЗА АННАБЕРГ
Ще один історичний вимір, гора отримала під час Третього сілезького повстання, у ході семиденних боїв (між 21 і 26 травня 1921 року). Сам пагорб німцям вдалося захопити дуже швидко – лише за кілька годин, однак навколишні села постійно переходили з рук у руки. Бої припинили, коли надійшла звістка про початок переговорів щодо перемир’я. Битва – хоча й не без успіхів для німецької сторони – вважається однозначною перемогою повстанців: вони не допустили захоплення Глівіце і прориву ворога вглиб Верхньої Сілезії. Як і багато інших збройних сутичок, це протистояння було сповнене парадоксів: з польського боку, наприклад, воював 8-й повстанський полк, більшість бійців якого походила з Пщини. З іншого боку фронту, в загоні, сформованому за кошти його батька, опинився IV князь фон Плесс – Ян Генріх XVII Гохберг – також із Пщини.
На знак вшанування подвигу повстанців у 1964 році було відкрито музей: спочатку в Лесьниці, а згодом (у 1980 році) – на схилі Гори Святої Анни, просто біля дороги, що веде до санктуарію. Перед будівлею музею стоїть реконструкція броньованого автомобіля, а всередині можна побачити численні фотографії, зразки озброєння, документи та пропагандистські матеріали з часів сілезьких повстань. Відвідувачі можуть також оглянути панораму – місце мультимедійної історичної вистави, де бої можна не лише побачити, а й почути. Окрім пам’яток періоду 1919–1921 років, у музеї представлено історію польського скаутського руху, Союзу поляків у Німеччині, товариства «Сокіл», а також експонати геологічного та природничого характеру, пов’язані з паломницькою традицією Гори Святої Анни. Трохи далі – поруч із величезним амфітеатром, зведеним ще німцями, розташований пам’ятник на честь сілезьких повстанців, автором якого є Ксаверій Дуниковський.
ГЕОЛОГІЯ ДРАКОНА
Гора Святої Анни має ще одне обличчя – геологічне, адже колись тут височів вулканічний конус. Можливо, саме тому в найдавніших легендах, пов’язаних із цим місцем, з’являється образ дракона, який жив у печері. Характер цієї істоти викликає суперечності: одна з версій оповідає, що дракон був надзвичайно лінивим створінням, яке цілі дні вилежувалося й давало про себе знати лише випусканням густих клубів диму. Інші ж вважали, що цей гад був старанним у своєму завзятті тероризувати всю околицю. Він постійно нападав на людей, доки зрештою не зазнав поразки – знайшовся хтось, хто зумів його перемогти. Оскільки переможець не виглядав особливо могутнім, його подвиг приписали заступництву святого Юрія, який, як відомо, був справжнім фахівцем у боротьбі з такими чудовиськами. Тому протягом деякого часу гору навіть називали іменем святого Юрія.
Вулкан, що виник 27 мільйонів років тому, після тривалого періоду активності обвалився, утворивши під час виверження кальдеру; сучасна гора є результатом ерозії. Багата геологічна історія цього краю зумовила наявність базальту, вапнякових порід і численних мінералів. Саме тому протягом століть на схилах діяли численні каменоломні – в одній із них нині розташований амфітеатр. Це також територія, цікава з природничого погляду – тут гніздуються канюки (звичайний і волохатий), яструб, кібчик, боривітер, сова сіра та вухата сова. У великій кількості водяться олені (зокрема благородні) та багато видів земноводних і плазунів. Місцева флора також надзвичайно багата – довкола Гори Святої Анни простягається ландшафтний парк площею п’ять тисяч гектарів.
Старопольське слово „самотреція” означало людину, яка з’являється в супроводі двох інших осіб. Саме так у іконографії зазвичай зображали святу Анну – матір Марії, а отже бабусю Ісуса Христа. У такий спосіб написав святу Анну й Леонардо да Вінчі – вона тримає на колінах свою дочку, яка, у свою чергу, схиляється до маленького Ісуса, що обіймає ягня. Ця потрійність має символічне значення – перед нами не лише три постаті, а й три покоління однієї родини. Свята Анна Самотреція вважалася покровителькою наречених, подружніх пар, жінок, які очікують дитину, а також тих, хто не може мати дітей. Вона опікувалася також бабусями, вдовами, родинами й домівками, уособлювала духовний зв’язок між поколіннями. На території Сілезії її культ сягає початку XIV століття, а базиліка на Горі Святої Анни є не лише головним осередком вшанування святої в Польщі, але й одним із найважливіших у світі. Коли в 1655 року францисканці вперше прибули на гору, там уже стояла каплиця святої Анни, а також її шанований сьогодні як чудотворний образ, вирізьблений із липового дерева. За словами автора калварійської книжечки 1919 року, статуя походить із монастиря Віль поблизу французького Ліона і містить (завдяки схованці в голові) реліквії святої. Образ святої Анни Самотреції, що тримає на руках Марію та Ісуса (вбрана в зелену сукню та червоний плащ), має 52 сантиметри заввишки. Паломники зазвичай бачать її частково прикритою святковим вбранням. До базиліки приходять просити благодаті святої передусім жінки: вагітні, ті, хто не може завагітніти, матері, бабусі та наречені. Водночас уже століттями паломництво на Гору Святої Анни є звичаєм, відкритим для всіх віруючих – незалежно від стану чи професії.
Wyświetl większą mapę
